Харківський художній музей

Харківський художній музей

 Ірина Сідельовазавідувачка відділу наукової пропаганди Харківського художнього музею

матеріал —  Катерина Насредінова

Xaрківський художній музей — один із найстаріших й визначних за цінністю зібрання музейний заклад України – запрошує до ознайомлення з творами видатних українських, російських, західноєвропейських майстрів живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткого мистецтва XVI – XX століть.

В постійній експозиції представлено твори Д.Левицького, В. Боровиковського, В. Тропініна, К. Брюллова, Т. Шевченка, І. Айвазовського, І.Шишкіна, В.Васнецова, П. Мартиновича, С.Васильківського, І. Рєпіна, В. Сурікова, М. Пимоненка, О. Мурашка. Щомісяця відбуваються презентації виставок з фондів музею та творів сучасних митців.

 Музей приймає на замовлення оглядову екскурсію – Українське та російське мистецтво XVI – поч. ХХ століття (знайомство з експозицією та історією колекції музею) та тематичні екскурсії

Види та жанри  образотворчого мистецтва

Український та російський іконопис у зібранні музею

Мистецтво XVIІІ століття

Мистецтво пушкінського часу

Твори художників-передвижників у колеукцїї музею

Твори І.Рєпіна у колекцїї музею

Майстри українського пейзажу

Дрібна порцелянова пластика (колекція К.Шпектор)

Цікавою є історія музейної колекції, якій 2005 році виповнилось 200 років. Вона налічує зараз бiльше 20 тисяч eкспонатів, серед яких унікальні твори майстрів cвітового та українського живопису, гpaфіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва.

Започаткована колекція у 1805 р. відомим вченим та громадським діячем, засновником Харківського університету Василем Назаровичем Каразіним, який придбав для університету колекцію Ф.Аделунга: 2477 графічних творів А.Дюрера, Ф.Буше. А імена вихованців Імператорського Харківського університету I. Бецького, А.Алфьорова назавжди увійшли в історію Xapківського хyдожнього музею. Завдяки їхнім старанням музейна колекція збагатилась зразками образотворчого мистецтва світового рівня.

У мистецькій скарбниці Харкова є твори європейськoго piвня: ікони XVI-XIX ст., полотна В.Боровиковського, Д.Левицького, А.Лосенка, I.Aйвазовського, І.Репіна, тС.Васильківського, I.Шишкіна, O.Бенуа.

Інформація

Історія створення колекції Харківського художнього музею

1805 рік  — придбання завдяки зусиллям В.Каразіна за благодійницькі пожертвування для Харківського університету 2477 графічних творів видатних західноєвропейських майстрів (А.Дюрера, Х.Гольціуса, Л.Джордано, П. Брейгеля-старшого, Яна ван Дейка, Ф.Буше).

1835 рік –  Музей красних мистецтв та старожитностей за статутом університету визнано обов’язковим учбово-допоміжним закладом.

1856 – 1858 рр. – Колекція поповнюється подарунком вихованця університету І.Бецького — 543 творами відомих майстрів ХVІ- ХVІІІ ст. (Йос ван Клеве, Ф.Фуріні, Л.Мехус, А.Саккі, П. да Картон, Д.М.Креспі та ін.), їх представлено в картинній галереї — «мініатюрі європейських картинних галерей».  У 1858 році — видано перший каталог цього зібрання.

1873 рік –  за заповітом вихованця університету А.Алфьорова до колекції надійшло 50 картин (Ян ван Скорель, Ф.Флоріс, С.де Влігер, Х.ван Сант та ін.), 420 малюнків та акварелей (Ян ван Гойєн, П.Молейн, Ф.Парміджаміно, Б.Торвальдсен, Л.Лейденський), три тисячі гравюр майстрів ХVІ-ХІХ ст. різних європейських шкіл (Д.Ходовецький, Й.Клейн, А.Барч).

1886 рік – засновано Харківський художньо-промисловий музей — другий за часом виникнення в усій Російській імперії загальнодоступний міський художній музей.  На базі колекцій та приватних зібрань у 1935 р. створено Українську картину галерею, фонди якої налічували 75 тисяч експонатів. У роки Другої світової війни зберегти вдалося лише п’ять тисяч експонатів.

1902 рік  – надходять колекції, зібрані до ХІІ археологічного з’їзду.

1920 рік – Музей красних мистецтв та старожитностей перетворено на Центральний художньо-історичний музей загальнодержавного значення. До нього приєднано цінну художню колекцію Харківського міського художньо-промислового музею.

1922 рік – колекція тимчасово входить до складу Всеукраїнського соціального музею ім.Артема, де поповнюється кількома колишніми приватними колекціями, серед яких надзвичайної цінності збірка Володимирського музею (заснованого на базі зібрання цукрозаводчика П.Харитоненка).

1927 рік – знову набуває самостійності під назвою «Харківський державний художньо-історичний музей».

1933 рік – ГПУ сфабриковано справу про контрреволюційний блок музейників у ХДХІМі, провідних його співробітників репресовано.

1934 рік – колекція отримує нове приміщення і нову назву — Українська державна картинна галерея, куди надійшли мистецькі колекції: з Музею українського мистецтва (з  1913 до 1922 рр. існував як церковно-археологічний музей) — ікони ХІІ-ХІХ ст., старовинна вишивка ХVІІ-ХІХ ст., твори українських митців: П.Мартиновича, О.Сластьона, з музею Слобідської України ім. Г.Сковороди твори С.Васильківського.

1935 рік – з Державної Третьяковської галереї надходить картина І.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

1937 – 1939 рр. –  колекцію репресовано — вилучено твори українських художників-авангардистів. Фонди музею напередодні Великої Вітчизняної війни нараховують близько 75 тис. експонатів. УДКГ вважається третьою за цінністю колекцією СРСР.

1941 – 1943 рр. –  найціннішу частину колекції евакуйовано до Сибіру. Збірка, що залишилась у Харкові під час окупації, існує під назвою «Харківський український художній музей». Штаб Розенберга цілеспрямовано вивозить до Німеччини цінні експонати. У серпні 1943 р. нацисти спалюють будинок галереї із залишками колекції.

1944 рік –  музей отримує нове приміщення і чергову назву: Харківський державний музей українського мистецтва.

1949 рік – перейменовано у Харківський державний музей образотворчого мистецтва.

1965 рік – і знову перейменування на Харківський художній музей.

1976 рік – за заповітом М.Фрадкіна фонди музею поповнюються колекцією вітчизняного та західноєвропейського живопису, графіки, декоративно-ужиткового мистецтва (більше тисячі одиниць).

1979 рік – Харків’янка К.Шпектор дарує колекцію західноєвропейської, російської, української порцелянової мініатюри (950 одиниць).

1986 рік – приєднання на правах автономного відділу Пархомівського історико-художнього музею, заснованого у 1955 р.

1993 рік – вперше уряд України виділяє валютні кошти на придбання колекції творів класиків українського малярства: С.Васильківського, П.Левченка, М.Пимоненка, М.Беркоса, М.Івасюка, К.Трутовського.

1994 рік – приєднання на правах філії Музею народного мистецтва Слобожанщини, заснованого у 1991р.

2000 рік –  отримано диплом національного комплексу „Експоцентр України” за реалізацію циклу благодійних заходів „Краса врятує світ”

2001 рік –  отримано медаль „10 років незалежності України” за вагомий внесок у розбудову суверенної України

У музеї працюють 5 відділів, співробітники яких проводять велику наукову, виставкову та популяризаційну роботу:

Відділ українського та російського мистецтва ХVI-поч.ХХст

Відділ західноєвропейського мистецтва

Відділ декоративно-ужиткового мистецтва

Відділ сучасного мистецтва

Відділ наукової пропаганди

Музейні фонди налічують 20 тисяч творів живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва.

Контакти:

вул. Раднаркомівська, 9/11, м. Харків, 61002, Україна

тел/факс +38(057) 706-33-94, 706-33-95, 706-33-96

e-mail: ARTMUSEUM_KHARKIV@i.ua

сайт: http://www.artmuseum.kharkov.ua/

Філїї та автономні відділи:

Пархомівський художній музей ім. П.Ф. Луньова (автономний відділ Харківського художнього музею):  Харківська область, Краснокутський район, с. Пархомівка,  вул. Конторська, 1, тел. (05756) 9-53-69, 9-53-99

Колекція нараховує близько 3000 експонатів основного фонду, складається з унікальних творів живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, цінних матеріалів з археології та етнографії.

Музей народного мистецтва Слобожанщини (філія Харківського художнього музею):  Харків, вул. Раднаркомівська, 9, тел: +38(057) 706-33-96

 У своїй діяльності цей структурний підрозділ спирається на традиції харківського музейництва етнографічно-народознавчого напрямку кінця XIX — початку XX ст.

Мизгіна Валентина Василівна – директор Харківського художнього музею, заслужений працівник культури України, віце-президент Українського Комітету Міжнародної Ради Музеїв (ІСОМ). Є автором досліджень декоративно-ужиткового мистецтва ХУІІ-ХХ сторіччя, зокрема, творчості майстрів Будянського фаянсового заводу. Автор багатьох каталогів, статей, буклетів, присвячених митцям Харкова, циклів науково-популярних телепередач. Нагороджена Орденом Святої княгині Ольги ІІІ ступеню.

Мизгіна Валентина Василівна

http://who-is-who.com.ua/bookmaket/ukrtour2007/27/159.html

Нагороджена почесною відзнакою Міністерства культури України „За багаторічну плідну працю у галузі культури” (2003 р), дипломами лауреата творчих премій Харківської міськради (1996 р) та Харківської облдержадміністрації ім. О.С. Марсельського (2000 р), стипендією облдержадміністрації в галузі культури і мистецтва ім. Г.Хоткевича (2004 р), почесною відзнакою Харківської облради „Слобожанська слава” (2006 р).

Завдяки співпраці Валентини Мизгіної з посольствами США, Німеччини, Франції, Японії, Ізраїлю, Великобританії в Україні, з представниками української діаспори розширено міжнародні зв’язки музею, організовано зарубіжні виставки.

Валентина Мизгіна – учасник міжнародних конференцій,  організатор виставок українського мистецтва в Німеччині, Польщі, США, Фінляндії. Завдяки її зусиллям із США, Канади, Росії повернено чимало творів українських митців.

Здійснює керівництво роботою Харківського художнього музею, Пархомівського художнього музею ім. П.Ф. Луньова, Музею народного мистецтва Слобожанщини.

Музейний комплекс активно співпрацює з іншими музеями України, з багатьма творчими спілками та громадськими організаціями. Музейний комплекс є одним з найбільших  культурно-освітніх та науково-методичних центрів України.

У музеї щорічно відбувається близько 50 виставок, працюють лекторії для сім’ї, народний університет,  клуби естетичного виховання, колекціонерів та шанувальників мистецтва.

Експозиції Харківського художнього музею

Із зібрання відділу українського і російського мистецтв XVI-ХХ ст. у постійній експозиції знаходиться близько 250 робіт. Серед них — українська ікона XVI-ХVІІІ ст., твори А.Лосенка, В.Боровиковського, Д.Левицького, І.Айвазовського, І.Шишкіна, В.Полєнова, В.Васнецова, В.Орловського, С.Васильківського, П.Левченка, М.Беркоса, М.Пимоненка, С.Світославського, І.Рєпіна, І.Труша, В.Сурикова, О.Мурашка, С.Жуковського, М.Нестерова та інших.

Самобутністю давньоукраїнської художньої традиції позначено дві ранні ікони з колекції Харківського художнього музею — «Волинська богоматір» ІІ пол. XVI ст. та «Трійця» ІІ пол. XVII ст. із Слобожанщини.

Серед творів вітчизняного живопису ХVІІІ-ХІХ ст. показано роботи художників — визнаних майстрів портрета — Д.Левицького, В.Боровиковського, В.Тропініна.

Названий жанр також представлено і творами слобожан. Це «Автопортрет» (1846) Д.Безперчого, представника харківської художньої школи, вчителя багатьох в майбутньому відомих митців, і робота видатного майстра селянського портрета, живописця і рисувальника П.Мартиновича — «Портрет Олекси Бондаря» (1880).

З Харковом пов’язане ім’я видатного мариніста І.Айвазовського, який перебував тут під час Кримської війни 1854-1855 рр. Його марина «Гурзуф» (1859) — один із кращих зразків досить численного зібрання в Харківському художньому музеї творів цього художника.

Чільне місце в експозиції посідають краєвиди представників харківської пейзажної художньої школи — С.Васильківського, П.Левченка, М.Беркоса, М.Ткаченка. Серед них такі перлини національного живопису, як «Весна» (1907) М.Ткаченка, «На Харківщині» П.Левченка, «Вулиця в Умані» (1895) М.Беркоса, «Козача левада» (1893) і «Козачий пікет» С.Васильківського. Своєрідним тематично-жанровим продовженням цього відеоряду є картина О.Сластьона «Проводи на Січ» (1889).

Харківський художній музей пишається зібранням творів І.Рєпіна — найзначнішим в Україні. Одинадцять живописних полотен і вісім графічних аркушів майстра дають уявлення про різні періоди його художньої діяльності, багатогранність і яскравість таланту, широту творчого діапазону. Своєрідність харківського зібрання в тому, що більшість робіт пов’язані з Україною: або тематикою і сюжетами, або місцем створення — Харківщиною. Центральне місце в зібранні ХХМ займає твір «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1889-1896). В результаті натхненної праці над темою із історії запорізького козацтва Рєпін створив два полотна: перше, написане в 1880-1891 рр., належить Російському музею в Петербурзі, друге — Харківському художньому музею. На відміну від петербурзького варіанту з його досить академічною, урівноваженою композицією, харківській картині притаманне жанрово-романтичне звучання, більш емоційний підхід до вирішення історичної теми.

Картина «За книгою» належить пензлю теж уродженки Слобожанщини М.Башкирцевої, чиє життя, творчість пов’язані як з Україною, так і з Францією. Полотно «Дама в сірому. Тетяна» видатного митця О.Мурашка теж належить до паризького періоду його творчості і викликає ремінісценції мистецтва імпресіонізму.

Значну частину теперішнього зібрання відділу становлять твори із приватних колекцій. У експозиції представлено роботи із колекції П.Харитоненка «Відпочинок в степу» (1884) В.Орловського та «Портрет Н.Матвєєвої» (1909) В.Сурикова. Останній було визнано кращим жіночим портретом на ювілейній виставці 1998 р. творів В.Сурикова у Державній Третьяковській галереї. Із зібрання С.Давидова представлено роботи різних авторів: «Морозний день» С.Васильківського, «Троянди» М.Беркоса, «Дівчина в кожусі» М.Пимоненка, «Богдан Хмельницький» М.Івасюка та інші.

Серед графічних творів експозиції — селянські портрети, в яких яскраво виражено національно — типові образи, автопортрет П.Мартиновича, чиє зібрання графіки є найзначнішим в Україні, архітектурні пейзажі та малюнки до «Альбому з української старовини» С.Васильківського, ілюстрації О.Сластьона до поеми Т.Г.Шевченка «Гайдамаки».

Колекція Харківського художнього музею

Відділ українського і російського мистецтва ХVІ-поч. ХХ ст.

Колекцію вітчизняного мистецтва у Харкові було започатковано в ІІ половині ХІХ ст. відомим колекціонером А.Алфьоровим, який заповів Музею красних мистецтв та старожитностей Харківського університету велике приватне зібрання творів живопису і графіки, серед яких і чотири роботи І.Айвазовського.

У перші пореволюційні роки колекція поповнюється експонатами із націоналізованих приватних зібрань або творами, переданими музею за власним бажанням.  У 1934 р. колекція творів вітчизняного живопису стає складовою частиною зібрання Української державної картинної галереї.

Водночас триває процес поповнення відділу: шляхом все тих же надходжень націоналізованих приватних зібрань (найбільша — колекція відомого мецената цукрозаводчика П.І.Харитоненка), паритетного обміну між музеями Росії та України («Запорожці» 1889-1896 рр. І.Рєпіна, твори А.Лосенка, О.Литовченка та інші), шляхом інших надходжень (колекція графіки Г.Нарбута, Л.Жемчужникова).

У післявоєнний час у дар музею було передано приватні зібрання, досить значні за кількісним та якісним складом — 809 предметів колекції О.Крігер-М.Фрадкіна (1976) та 500 експонатів колекції М.Підкопай і О.Підкопая (1980). Найзначніше придбання 90-х — колекція харків’янина С.Давидова в кількості 78 творів, закуплена Кабміном України в 1994 р. для ХХМ, де переважають роботи представників Харківської пейзажної школи (С.Васильківського, П.Левченка, М.Беркоса), а також твори М.Пимоненка, К.Трутовського, М.Івасюка).

Відділ західноєвропейського мистецтва

Харківський художній музей володіє цінним і різноманітним зібранням творів мистецтва західноєвропейських майстрів ХVI-ХХ ст.

У колекції  представлені твори італійських майстрів ХVІ-ХІІІ ст, картини та оригінальна графіка майстрів різних європейських шкіл, голландська графіка XVII-XIX століття (зібрання малюнків і акварелей голландських майстрів)

Особливе місце в експозиції займають гравюри великого німецького художника епохи Відродження Альбрехта Дюрера. Саме завдяки йому гравюра зайняла серед інших визнаних жанрів мистецтва почесне місце. Дюрер першим серед німецьких художників став одночасно працювати в гравюрі на дереві і на металі. Особливу цінність представляють його ранні гравюри на металі “Прогулянка”, “Чотири відьми”, “Морські чудовиська”.

В колекції живопису є роботи майстрів Італії, Нідерландів, Голландії, Франції, а також Австрії, Німеччини, Бельгії.

Живопис Італії дає можливість познайомитися з роботами відомих митців XVI-XVIII ст.: Доменіко Пуліго, Бартоломео Манфреді, Джузеппе Маріа Креспі.

Гордість музею – унікальні твори нідерландського живопису XVI ст.: “Хрещення” Яна ван Скореля і “Мадонна з немовлям” Йоса ван Клеве. До кращих зразків голландського живопису належать роботи Корнеліса Дейстера, Сімона де Влігера, а також Фердинанда Боля, учня великого Рембрандта.

Твори західноєвропейського мистецтва із колекції Харківського Художнього музею, презентовані в експозиції, не тільки представляють етапи формування музейного зібрання, а й свідчать про високий рівень однієї із найцінніших збірок в Україні.

Відділ декоративно-ужиткового мистецтва 

Колекція відділу декоративно-ужиткового мистецтва налічує понад три тисячі творів, серед яких — кераміка і бронза, вироби з скла, килими і монастирське шитво, декоративний розпис. Експонати представляють досить широкий спектр стилів та епох майже півтисячолітньої історії, починаючи з ХV сторіччя, і знайомлять з декоративно-ужитковим мистецтвом країн Сходу, Європи, а також Росії та України.

Художня цінність та завершеність цих колекцій визначили переважну роль кераміки у фондах сучасного відділу декоративно-ужиткового мистецтва.

Відділ сучасного мистецтва

Відділ сучасного мистецтва Харківського художнього музею увібрав у себе твори живопису, графіки, скульптури та сценографії, які було створено протягом 1910-2000 рр. Він налічує близько восьми тисяч одиниць основного фонду і є найбільш численним у музеї за кількістю експонатів.

Поряд з творами відомих майстрів із колишніх союзних республік, у відділі широко представлено роботи митців таких художніх центрів України, як Київ, Одеса, Львів та інших регіонів країни.

Особливе значення музей приділяє поповненню фондів роботами художників Харкова, чию творчість позначено тематичною та стильовою різноманітністю, високою професійною майстерністю.

Чільне місце в збірці посідають художники-харків’яни, творчість яких стала надбанням українського мистецтва. Це твори Г.Томенка, Є.Трегуба, графічні аркуші В.Аверіна, В.Мироненка, М.Фрадкіна, скульптурні роботи М.Рябініна, Л.Жуковської, В.Агібалова та багато інших.

Останні десятиріччя вітчизняного мистецтва увібрали в себе досвід світової класичної культури, наслідування найрізноманітніших течій сучасного живопису, залучення невичерпних джерел фольклору, українських культурних традицій, використання традиційних і авторських технік.

Експозиції Харківського художнього музею представлені у наступних зображеннях:

Меценати Харківського художнього музею

B.Каразін, I.Бeцький, А.Алфьоров… Ці відомі імена історія Харківського художнього музею зберігатиме віки. Це їхніми зусиллями колекція збагатилась зразками світового рівня. Немало і щедрих серцем харків’ян принесли в дар музею неоціненні творіння світового образотворчого мистецтва.

Олексій Миколайович Підкопай — найстаріший колекціонер Харкова, у 1978 р. подарував художньому музею більше п’ятисот творів живопису і графіки.

Мойсей Залманович Фрадкін (1904-1974) – харківський художник, колекціонер. Разом з дружиною  Ольгою Яківною Крігер (1911-1970) він зібрав унікальну колекцію творів живопису, графіки, декоративно-прикладного мистецтва вітчизняних і зарубіжних майстрів. Колекція, в 1976 році передана музею, налічує близько 800 предметів. Зібрання Крігер-Фрадкіна значно поповнило колекцію музею, відкриваючи яскраві сторінки образотворчого мистецтва.

Катерина Михайлівна Шпектор (1897-1987) – її колекція дрібної порцелянової пластики представлена у Харківському Художньому музеї. Сьогодні ця збірка, основу якої складає дрібна порцелянова пластика, налічує 945 експонатів. Тут представлено вироби найкращих мануфактур Німеччини, Австрії, Франції, Англії, Данії та Італії. Чимало в колекції виробів Російського імператорського порцелянового заводу, кращих заводів, які існували в Росії у ХVIII-XIX ст. Безумовною окрасою колекції є агітаційний фарфор 1920-х років.

Виставкова і просвітницька робота Харківського художнього музею

Виставкова і просвітницька робота музею здійснюється за кількома довготривалими програмами, започаткованими у 1990-х роках.

Цикл „Мистецьке надбання  — третьому тисячоліттю” – презентує експозиції художнього доробку минулого з фондів музею, інколи – з залученням творів приватних колекцій.

Багатовекторний виставковий проект „Мистецький всесвіт” здійснюється спільною роботою музею з посольствами, культурними центрами, художниками різних країн світу. Кілька років у межах цього проекту спільно з Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей було реалізовано музейну програму „Українська муза зарубіжжя”.

Харківський художній музей бере участь у Європейському фестивалі „Весна музеїв” і запроваджує заходи до днів Європейського культурного надбання, IV фестивалі польської культури, запроваджує заходи до року Польщі, року Росії, року Вірменії в Україні, експонує твори в США, Росії, Німеччині, Польщі, Фінляндії, Литві, сприяючи інтеграції мистецького надбання України у світовий культурний простір.

Проект „Культури без провінції не існує” – є одним із напрямів виставкової і просвітницької роботи Харківського художнього музею.  Мета проекту – популяризація мистецтва у районах області, знайомство харків’ян з творчім доробком сучасних народних майстрів. Проект реалізується  Харківським художнім музеєм, Пархомівським художнім музеєм ім. П.Ф. Луньова  та Музеєм народного мистецтва Слобожанщини.

Наукова робота Харківського художнього музею

Напрямами наукової роботи є дослідження окремих експонатів і цілих колекцій, персоналій художників і діячів музейної справи, історії музейного будівництва і мистецтвознавчої реконструкції зібрань музеїв-попередників.

На базі музею відбуваються щорічні „Слобожанські читання”, організуються тематичні конференції, присвячені питанням музейної педагогіки, проблемам приватних колекцій, пам’яток культури, видатним митцям минулого. Співробітники беруть участь у конференціях як на України, так і за кордоном.

Сідельова Ірина Миколаївна —

завідувачка відділом наукової пропаганди

Робота з естетичного виховання підростаючого покоління

 Значне місце в роботі колективу музею займає робота з естетичного виховання підростаючого покоління, що здійснюється за напрямами „Музей дітям” та „Абетка мистецтв”.

„Музей дітям” включає роботу кількох лекторіїв, зокрема сімейного „Абетка мистецтв”, філармонії школяра, музично-мистецького клубу „Фермата”. Діє цикл виставок дитячої творчості „Митці майбутнього”, відбуваються фестивалі і конкурси дитячої творчості.

„Музей і юний глядач. Ретроспектива і сучасність” 

Валентина Мизгіна – директор Харківського художнього музею,

Ірина Сідельова— завідувачка відділу наукової пропаганди:

Музичний клуб „Фермата” організований за ініціативою Н.Деменкової – завідувачки фортепіанним відділенням школи № 12 ім. К.Шульженко. У роботі клубу беруть участь співробітники музею, артисти обласної філармонії, викладачі університету мистецтв ім. І. Котляревського, хорові колективі Харкова, художники поети, завдяки чому діяльність клубу має професійний рівень і користується популярністю.”

„Кілька років музей запроваджує заходи благодійної програми „Краса рятує світ”, спрямований на допомогу соціально-незахищеним верствам населення, у тому числі – дітям. Одним із напрямків цієї програми є здійснення благодійної діяльності спільно з вихованцями і викладачами Ліцею мистецтв №133.”

„Особливий розділ музейної роботи з дітьми – виставки дитячої творчості. Десять років у нас запроваджується програма „Митці майбутнього”, вона орієнтована на підтримку юних талантів. Щороку в межах цього проекту відбувається 12-14 виставок, здебільшого – у лекторії музею. Постійними нашими експонентами є вихованці Ліцею мистецтв №133, які багато років співпрацюють з музеєм у різних напрямках. ”

“Активну участь наш музей бере у організації дитячих конкурсів і фестивалів „Живий звук”, „Бієнале”, „Барви Слобожанщини”. Одним з найцікавіших і найрізноманітніших за жанрами є фестиваль дитячої творчості „Харків – місто добрих надій”, який вже 8 років проходить за кількома номінаціями: образотворче мистецтво, художнє слово, хорове, інструментальне виконання. Головною метою фестивалю є популяризація творчості харківських художників, поетів, композиторів, виховання у юних харків’ян почуття патріотизму і національної свідомості”

Крім презентацій у музеї проводяться презентації книг та мистецькі заходи.

„Цикл мистецьких заходів  під назвою „Педагоги та їх учні” пов’язаний з діяльністю непересічних особистостей – педагогів Харківського університету мистецтв ім. Котляревського, Харківської академії культури, Харківським педагогічним університетом ім. Г.Сковороди, Харківським музичним училищем ім. Б.Н.Лятошинського, які разом із своїми учнями презентують у музейних залах лекціі-концерти класичної музики і вокалу для молоді. А художники-викладачі  Харківської академії дизайну та мистецтва, художнього училища, дитячої художньої школи ім. Рєпіна неодноразово експонували свої твори і твори своїх учнів.” 

Ірина Сідельова, про актуальність проблеми патріотичного виховання на сучасному етапі:

 „Харківський художній музей використовує кожну нагоду для формування у дітей та молоді засад високої духовності та виховання патріотизму. Адже патріотизм, як непересічна категорія стану душі, має на меті виключно позитивні риси. Саме тому, на моє глибоке переконання, в дусі патріотизму та національної свідомості слід виховувати молоде покоління задля оновленого, гармонійно розвиненого сучасного соціуму. ”

У поєднанні мистецтва, літератури, музики …

Програма „Музей – храм культури” передбачає роботу об’єднань за інтересами: клуб шанувальників мистецтва, музично-поетичного салону ім. В.Гончарова, жіночих мистецьких клубів „Сірин”, „Амазонки”, відбуваються музично-поетичні вечори, презентації книги.

19 червня 2011 р. у Харківському Художньому музей камерний оркестр „Струнна капела”  представив  нову програму „Музика другої половини ХХ століття” –  Джон Адамс „Shaker Loops”, Альфред Шнітке „Сюїта в старовинному стилі”, „MOZ-ART”.

Аркадій Корнєв – художній керівник і диригент оркестру

Солісти – Є. Голубятніков, О.Каруна, І. Ерьоменко

У репертуарі камерного оркестру „Струнна капела”  —  як класичні твори від Бароко до сучасності, так і інтерпретації популярних естрадних, джазових стандартів, стилю „рок”.

Оркестр приймає участь у фестивалі „Харківські асамблеї”, а також комерційних проектах, виставках та презентаціях. https://ursukhov.wordpress.com/2011/02/16/

Камерний оркестр „Струнна капела”

Дивіться відео   „Струнна капела”

Харківський художній музей  запрошує вас щодня, крім вівторка, з 10:00 до 17:00. Екскурсії по експозиціях і виставках, лекції, тематичні та музичні вечори, творчі зустрічі з художниками, мистецтвознавцями, колекціонерами, лекторії вихідного дня для батьків і дітей подарують найяскравіші емоції.

Харківський художній музей є поєднанням творчого і наукового потенціалу Харкова, центром культури та естетичного виховання.

Катерина Насредінова

кореспондент видавництва „Dobryni

Інтернет-ресурси:

http://www.artmuseum.kharkov.ua/

http://who-is-who.com.ua/bookmaket/kharkov2007/2/120.html

При использовании информационных и фотоматериалов https://ursukhov.wordpress.com/ ссылка на источник и наличие информации об авторе статьи обязательны.

Обсуждение закрыто.