16-ті Сковородинські читання «Народна мудрість у творчості Г.С. Сковороди»

27 липня 2012 року у Харківському обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва (ООМЦКМ) відбулися 16-ті Сковординські читання «Народна мудрість у творчості Г.С. Сковороди».

Мандрівка стежиною життя у кожного своя. Але іноді трапляється, що ці стежки торкаються, перетинаються і поруч йдуть далі. Бо відкривається щось спільне, щось нероздільне, велике та духовне, що допомагає нам пізнати сенс свого й чужого буття. Адже завдяки цьому ми намагаємось жити, не схиляти голову у скрутному становищі та розуміти, наскільки багатогранний цей дивовижний світ. Зміст людського існування – подвиг самопізнання.

Сучасне суспільство закріпило не зовсім вірні стереотипи щодо філософів та філософії. У підсвідомості багатьох філософія уявляється як надскладна та незрозуміла наука, а філософ виникає в образі книжного хробака або кабінетного щура. Можливо, у сьогоднішньому динамічному та жорсткому світі це й виправдано. Але насправді, у далекі минулі часи філософія була, так би мовити, дуже витонченою та естетичною. Філософи не відгороджувались від людей, не замикались у собі, а все йшли пізнанням до Істини. Саме такою людиною був Григорій Савич Сковорода – справжній філософ-мандрівник.

Основою свого вчення Сковорода вважав олександрійську школу філософів, а також спирався на Сенеку та Марка Аврелія. Світ, як він вважав, будується з трьох частин: макрокосму (Всесвіт), мікрокосму (людина) і окремої «символічної реальності», що ідеально пов’язує їх між собою. Окрім цього, кожна з цих частин поділяється ще на божественну та тілесну натури. І недаремно реальність, що зв’язує світи, він називав «символічною», бо під «символами» він розумів священні тексти, а саме Біблію. Значну увагу у своїй філософії Сковорода приділяв християнській традиції. Схоже навіть, що він зумів дуже ідеально та гармонійно втілити у своєму вченні найвизначніші риси давньогрецьких філософських течій (платонізму, стоїцизму, пантеїзму) та християнської моралі. Бо християнство – воно вище за будь-яку філософію, це ї є буття, це саме пізнання Бога, про що Сковорода висловлювався так:

«…Щоб пізнати Бога, треба пізнати самого себе. Поки людина не знає Бога в самому собі, то годі й шукати Його в світі… Вірити в Бога не значить вірити в його існування, а значить віддатися Йому та жити за Його законом».

Таким чином, саме Григорія Сковороду вважають засновником філософії як науки у наших краях, саме з нього почалася релігійна філософія, формування справжньої школи мислителів, які не рівнялися на своїх європейських колег, а йшли, мандрували своїм шляхом.

Якщо продовжувати цю тему, то можна дійти до висновку, що філософія Сковороди не була навіть філософією як такою. Це було щось набагато більше, щось більш всеохоплююче. Здається, що Григорій Савич намагався торкнутися своїм сильним та могутнім словом різних сторін людського життя. Його висловлювання стосуються не тільки абстрактних думок, пізнання істини, а й земного існування, роботи, освіти, любові, дружби. Він не просто сповідував ідеї – він вчив людей моралі та добру, вчив своїми вчинками та способом життя. Його думки, його вірші – це озвучені думки простих людей. Він не боявся йти наперекір долі, не боявся говорити те, що думає, не боявся новаторства, він був такою людиною, що пізнала самого себе. Ймовірно, він навіть і не підозрював, що його власну місію можна порівняти з пророцькою. Таких людей дуже мало, але їхнє слово та діло варті цілого життя.

Програма заходу

1. Вступне слово – методист ООМЦКМ – Ганна Столярова

2. Доповіді

«Г.С. Сковорода і світова традиція вільнодумства»

 Дмитро Дудко – кандидат історичних наук, зберігач фондів Національного літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди».

«Байка як спосіб вираження моральних якостей людини» Л.Давиденко

«Народна мудрість античного світу у творчості Г.С. Сковороди» Г.Столярова

 «Цікаві моменти у поетичній творчості Г.С. Сковороди» А. Гармаш

«Полтавські стежки Г.С. Сковороди» М.Васильєва

3. Інформаційні повідомлення

«Бабаї, Г.Сковорода і краєзнавчий музей»

Алевтина Шепель – завідувач Історико-краєзнавчого музею с. Бабаї Харкіського району.

 «Міжнародна конференція у Чорнухах»

Микола Шрамко – старший науковий співробітник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П.Василенка.

Альона Тарасова — аспірантка Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П.Василенка.

«Моє перше знайомство із творчістю Г.С. Сковороди», О.Бібік

4. Читання віршів Г.С. Сковороди учасниками заходу Н.Плетньова, Т. Грановська, Н.Трипутіна

5. Виставка книг про творчість Г.С. Сковороди із фондів бібліотеки і презентація повісті І. Срезневського «Майоре, майоре» — Олена Школа.

6. Виставка вишивок «Ой, ти пташка жовтобока» за творами Г. Сковороди,  автор — народна майстриня Тетяна Костова.

7. Музична посвята Г.Сковороді – Д.Бочаров, Л.Донник — композитор, лауреат міжнародних конкурсів.

8. Поетична посвята Г. Сковороді – Ірина Каткова

Учасники «Сковородинівських читань»:

1. ООМЦКМ, директор Т.Іщенко, заступник директора Л.Мякіннікова, методист Г.Столярова.

2. Національний літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди» в с.Сковородинівка, директор Н.Мицай, зберігач фондів музею, кандидат історичних наук – Д.Дудко,  екскурсовод Л.Давиденко.

3. Історико-краєзнавчий музей с.Бабаї Харківського району, директор Л.Чечина, завідувач А.Шепель.

4. Харківська державна наукова бібліотека ім. Короленка, директор В.Ракитянська, провідний бібліотекар О.Школа.

5.  Фонд  «Григорій Сковорода — 300», президент І.Грішин, науковий співробітник М.Шрамко.

6. Харківське міське товариство греків «Геліос», голова Г. Майшмаз, члени товариства О. Бібкік, поет Ірина Каткова.

7. Харківське обласне відділення Національної спілки краєзнавців України, голова – доцент університета ім.В.Каразіна – С.Куделко, краєзнавці М.Васильєва, Т.Грановська, А.Гармаш, Н. Плетньова, Н.Трипутіна.

8. Національні спілка композиторів України, композитор, лауреат міжнародних конкурсів Л.Донник.

9. Харківський університет мистецтв ім.Котляревського, стипендіат німецького Байротського фестивалю – Д.Бочаров.

10. Всеукраїнське об’єднання майстрів народної творчості, майстриня Т.Костова

11. Всеукраїнське товариство «Спадщина», голова – письменник В.Дяченко, заступник голови – громадський діяч В.Овод.

12. Рада ветеранів – актор Б.Костробін.

Катерина Насредінова

«Філософія людської долі Г.С. Сковороди»
(автори Андрій Шабанов, Катерина Насредінова)
https://ursukhov.wordpress.com/2011/03/01/
 
 

 

 

 

 

Обсуждение закрыто.